|
|
![]() |
 Зарегистрироваться |
|
Регистрация позволит Вам иметь полный доступ ко всем разделам сайта, а также размещать о себе информацию.
|
|
![]() |
|
|
|
![]() |
|
|
![]() |
|
|
![]() |
|
|
|
|
![]() |
|
Дневник
|
![]() |
|
Рубрики:
все
|
![]() |
Завжди приходить такий час
Що робим щось ми вперший раз.
Колись, уперше починаэм,
Колись уперше залишаэм,
Уперше теж колись даэм,
I.. вперше теж, ми забираэм...
Так теж зi мною... сьогоднi вперше
Не вiдповiла я тобi.
Сьогоднi вперше залишила
Усi слова в своiй душi.
Незнаю я чи ще колись подзвониш,
Незнаю чи колись побачу ще тебе,
Незнаю, може ще колись i станеш
Ти вiрним другом ще для мене.
Та знаю, що коли шось робиш вперше
То чуэшся непособi,
Але те саме потiм повторяэш
Так легко й швидко
I без болю на душi.
На тебе все ше я чекаю,
Й чекати буду довго я.
Що так колись, ти з'явишся у мене,
I скажеш вже що я твоя.
Тодi напевно знов заплачу,
Й на тебе сильно розiзлюсь,
Напевно скажу що нехочу
Але вже потiм пригорнусь.
Я вибачити би зумiла,
Та тiльки...
Чи мене знайдеш???
Я цього сильно би хотiла...
Та ти...
Повториш те шо вже зробив уперше.
Й нiколи бiльше
Вже до мене не прийдеш.
|
Я усмiшкою на лицi
Прикрию рани на душi,
Свiй бiль сховаю пiд семи замками
I вже забуду все що було з нами.
Всi спогади в кованiй скринi заховаю,
В льохи глибокi й темнi вiднесу,
За дев'тьма дверима я закрию
i вже нiколи бiльше не знайду.
i навiть як колись згадаэш,
То вниз нiколи не зiйдеш,
Скарбу ти вже не вiдшукаэш
i ланцюгiв нiколи не зiрвеш.
Бо льохи темнi i глибокi
Дверi дубовi i важкi,
Замки мiцнi. сходи високi,
Ланцюги кованi i гадини на днi.
Пораниш руки аж до кровi,
Ноги об терня обiдреш,
Загубиш душу, знищиш очi,
Вiд яду знигеш й пропадеш.
|
У морi зла й незрозумiння
Плив наш кораблик в самотi,
Розбив об скали вiд невмiння
Бо капiтаном там був саме ти.
Хвилi незгоди затопляли
Жорстоко i незнаючи жалю,
Рафи пiдводнi пiдiймались
I завдали багато болю.
Вода змивала нашi рани
Та в нiй нажаль э тiльки сiль.
Так досягли з тобою дна ми
Й лишилась лиш нестерпна бiль.
Вiд дна вiдбитись не зумiли
Бо сiль на ранах не дала,
Так вже й навiки залишились
Враком у морi ненавистi й зла.
Последний раз редактировалось: 04.07.08 00:55
|
Про тебе думаю чомусь я
Так неспокiйно знов менi.
Тебе я зранила сьогоднi
Завдала бiль твоiй душi.
Може це дивно, але хочу
Шоби тебе болiло знов,
болiло шоб i вдень i вночi,
i сон з очей забрало шоб.
Не маю права так бажати
Бо Бог суддя й тобi й менi
Та хочу, шоб ту бiль вiдчув як я ти
Й змагався з нею в самотi.
Мене болiло бо любила,
Тебе болить...
Не знаю вже чому.
Чи маэ значення причина?
Нехай болить!!!
Шоб чув тiльки ii одну!
Последний раз редактировалось: 04.07.08 00:54
|
Хандра забере усмiх твiй,
Життя забере спокiй,
Ти будеш знати що не мiй
I плакати щоночi.
Не встигнеш знову в магазин,
Спiзнишся на автобус,
I дощ промочить одяг твiй,
I хтось розсердить знову.
В краплинцi кожнiй моя злiсть,
В кожнiм промiннi сонця,
I спiв птахiв i шелест листь
Ненависть несуть з серця.
I подих вiтру несе бiль,
I роси бiллю мочать,
I всi вiдтiнки кольорiв
Про бiль кричати хочуть.
Так боляче зробив менi
Погрався тiлом i душею
Немаэ мiсця на землi
Де б ненавистi не було б моэi.
Так сильно скривдив ти мене
Смiявся надi мною
Тепер нема нiчого вже
В чому б не чув ти мого болю.
Його побачиш всюди ти
I чутимеш у всьому
I навiть мiсяць i зiрки
Менi поможуть в тому.
Не знатимеш спокою вже
I радостi забудеш
Так сильно скривдивши мене
Щасливим ти не будеш!!!
Последний раз редактировалось: 05.05.08 15:22
|
Он сново звонит мне а я уже от этого устала. Сначало бросает потом возвращается, потом сново бросает, опять возвращается. Все было рещено, поехал на три месяца в Швейцарию и вот, я опять не нужна. 
|
Мы расстались. Мне очень больно. Что же мне делать, ведь я просто люблю.
|
|
|
знакомства
Лента событий
Основное
